Стомили люди. Господи, сто МИ.
І жодного, хто стишує громи.
І виславляють купно град і Смерть.
Сади розчахнені. Хиткий мольберт.
У мирті погорільці, прах жар-птиць.
Невловні істини шугають між кислиць…
Ні маяка, ні плину, ні ріки.
Лиш триязикі бонзи й кулаки.
Приблудні псюги, рейвах плямних мас.
Небесні сфінкси падають на нас.
Та вже отам – серед піщаних лук –
Здіймає Син Твій жовту кушпелу...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Тусклый свет луны . - Николай Зимин И пленительные звуки
И слова любви .
И твои , родная , руки
В отблеске зари .
И знакомые до боли
На снегу следы .
И неведомое поле
Счастья впереди ...
