Якось на моєму подвір'ї калина за ніч розцвіла.
Зоря Віфлеємська в сузір'ї над світом на небо зійшла.
У сяйві вечірньому гори, у росах весняних земля.
Всі ріки стікаються в море, а сльози кохання - в серця.
З тобою всю долю пройдемо. На двох в нас і добре, і зле.
У вічність любов понесемо, як час цього світу мине.
І доля до нас посміхнеться і віра засяє в серцях.
Недобре, погане минеться, на двох ми поділимо шлях.
У квітах Карпатські долини, у сяйві вечірня зоря.
Як біле суцвіття калини любов в наших душах зросла.
Любов до життя, до Ісуса, що наші серця зігріва.
До нього щоденно горнуся, Він Доля моя і твоя.
Амінь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Свидетельство. - Брусловская светлана Однажды, путь мой лежал через пустыню Негев.
В автобусе, как всегда прославляла Господа.И вдруг мне открылась яркая картина, как наяву.
Огромное поле тончайшей шелковистой пшеницы.Над ним мостик, словно сделанный из очень тонких ажурных кружев.
Чуть дальше дома в сиянии золота и серебра.
И вокруг очень много света,похожено на лунный.
Небеса-поняла я душой и неземная радость охватила меня.
Слава Господу!
