Вже мокрим снігом сипле осінь пізня.
Ген, голий ліс зимовий сон зборов,
В моє життя немов раптова пісня
Ввірвалася непрохана любов.
Така стрімка мов та весняна повінь,
Що плин життя виводить з берегів,
Я нею, паче гроно сонцем, повен,
В мені бринить її величний гімн.
Приспів.
Ой, ти, любов непрохана, мов ластівка сполохана,
Я серцем розтривоженим лечу на крилах мрій,
Туди, де степ неораний, де біг ріки нескорений,
Туди, де в полі щирості зійдуть ростки надій.
Мороз та сніг кохання не остудить,
Лід безнадії згине назавжди,
Любов цвіте, цвіте, буяє всюди,
Кипить мов вир джерельної води.
Все радісне, сподіване, чудове.
Я хочу їй в дарунок принести.
Ой! ти моя, непрохана любове,
Спасибі. Що прийшла до мене ти!
Приспів.
Ой! ти, любов непрохана, мов ластівка сполохана,
Я серцем розтривоженим лечу на крилах мрій,
Туди, де степ неораний, де біг ріки нескорений,
Туди, де в полі щирості зійдуть ростки надій.
Микола Токар. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 10053 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Любов-це дар Божий,а подарунки,за звичай, не випрошують:)Так?Красиво, поетично.Слава Богу. Комментарий автора: Дуже вдячний Вам Надїє і згодний з Вами.Найкращих Вам побажань, наснаги у Вашій творчості, невтомності у вихованні дітей. Радості та щастя Вам! З повагою.
Євген Аксарін
2009-03-17 14:38:43
Зворушливо й симпатично. Щиро. Що ж до поетики - ще раз (може, й не один) перегляньте. Надибав один росизм у Вас: "росток". Треба: "паросток". Комментарий автора: Дуже вдячний Вам Євгене за відзив.Що до русизмів то Ви безперечно правий. Дійсно потрібно писати паросток. Але вже нічого не вдієш. Нехай залишається так як є.Надалі буду більш уважний. наснаги Вам у творчості.
З повагою.
Статья в газету : «Эвтаназия – выход или тупик?» - Таня Фадеева Всякие мысли возникали у меня в голове, когда в квартире под нашей кричал ночами на весь дом старый больной сосед. Он всех проклинал и специально никому не давал спать на зло. А утром мы невыспавшиеся шли на работу. И скажу честно, я думала, а не лучше ли ему перестать мучатся самому и мучать других. Я все думала... А потом сосед внезапно умер сам. И,вообщем, решила я написать об эвтаназии. Что скажете вы?
Поэзия : Адам и Ева - LeoniL Канули в Лету времена как были брошены когдато Любви фальшивой семена в саду Великого разврата. С тех пор ничто неизменилось. Как Мир грешил, так и грешит. Лишь упование на небо,- Бог Грешников в аду простит...- кто потерял любовь, тому дорога в ад. Но Бог для всех любовь. И каждого спасает.
